Валерій Сусленко: «Необхідно створити єдину корпоративну систему управління охороною праці для ПАТ «Укрзалізниця»


Цитата: Єдина корпоративна система управління охороною праці (СУОП) для ПАТ «Українська залізниця» дозволить запровадити політику підприємства у сфері охорони праці, підвищити рівень безпечності виконання робіт на підприємстві, зменшити та запобігти впливу небезпечних чинників на працівників.


Питання охорони праці завжди в центрі уваги на залізничному транспорті, адже від того, як ведеться робота в цьому напрямку, залежать життя та здоров’я не тільки працівників залізниці, але й пасажирів, а також усіх, хто так чи інше має справу із залізницею. Але в умовах, коли залізниця має знаходити шляхи для виходу з кризи, питання безпеки стають гострішими — недофінансування не повинно загрожувати безпеці працівників залізниці та громадян. Крім того, реформування Укрзалізниці потребує перегляду всіх напрямків діяльності українських залізниць, у тому числі у сфері охорони праці. Про те, який стан є сьогодні та що потрібно зробити в цій сфері надалі, наразі ми поговоримо з начальником Управління охорони праці та промислової безпеки Укрзалізниці Сусленком Валерієм Семеновичем.

партнери конференції «UARail & Partners VIII» 2018

Greenbrier Companies
amsted rail

— Валерію Семеновичу, які проблеми найчастіше виникають у фахівців з охорони праці під час забезпечення безпечних умов праці працівників залізниць?

— Основними проблемами, з якими на сьогодні вимушені стикатися фахівці із охорони праці під час виконання завдань щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, є:

— недосконалість нормативно-правової бази з питань охорони праці: скасовано дію низки важливих документів, а замість них тимчасово відновлені старі, ще радянські (Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (1987 року), Правила будови і безпечної експлуатації  парових і водогрійних котлів (1966 року)); деякі нормативні документи відмінені без введення замість них нових (скасовано дію ДСТУ 2448-94 «Кисневе різання. Вимоги безпеки»); нові нормативні документи з охорони праці (НПАОП), що приймаються на державному рівні, мають узагальнений характер із переліком посилань на інші документи, що робить використання таких документів незручним, особливо в лінійних підрозділах, де відсутній доступ до нормативних баз;

— виконання робіт із застосуванням машин та обладнання, термін експлуатації яких, установлений виробником, закінчився (на сьогодні до таких належить до 80% вантажопідіймальних кранів, котлів та посудин, що працюють під тиском). Для такого обладнання проводяться додаткові опосвідчення та продовжується строк їх використання;

— відсутність достатнього фінансування заходів з охорони праці. Згідно із Законом України «Про охорону праці» витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. Оскільки за останні роки в економіці спостерігаються кризові явища та доводиться працювати за скороченим робочим тижнем, розміри фінансування заходів з охорони праці, на жаль, не збільшуються.

— Чи завжди вдається забезпечувати підрозділи залізниць необхідними матеріалами та засобами для безпечного виконання робіт працівниками залізниць?

— З метою створення безпечних умов праці на робочих місцях на кожному підприємстві розробляються щорічні комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням та аваріям. За останні роки в загальному плані комплексні заходи виконуються, але за деякими пунктами (наприклад, забезпечення працівників спецодягом) є проблеми, що переважно було зумовлено недостатнім фінансуванням, але наразі із приходом в. о. генерального директора Укрзалізниці О. В. Завгороднього ситуація почала вирішуватися позитивно.

— Що потрібно зробити для покращення забезпечення працівників залізничного транспорту спецодягом?

— Як показали результати виставки літнього спецодягу та спецвзуття, що відбулася в липні 2015 року на станції Київ-Пасажирський (Південно-Західної залізниці), для покращення стану забезпечення працівників галузі спеціальним одягом виникла необхідність розробити корпоративні види спецодягу, що дозволить отримати єдині зразки для всіх залізниць, а також уніфікувати зразки спецодягу (за кольоровою гамою, формою та якістю).

Так, було прийнято рішення розробити деякі види літнього спецодягу та підготувати відповідну документацію для можливості придбання їх у 2016 році: костюм бавовняний «енергетик-л» (на базі Південно-Західної залізниці), костюм бавовняний «колійник-л» (на базі Придніпровської залізниці), костюм бавовняний «залізничник 1-л» для працівників усіх господарств, які не пов’язані з роботою на залізничних коліях, а також костюм бавовняний «залізничник 2-л» для працівників усіх господарств, які  виконують роботи вздовж залізничних колії та в зоні підвищеної небезпеки біля рухомого складу (на базі Одеської залізниці).

— Які основні причини нещасних випадків, що трапляються на залізничному транспорті?

— Відповідно до аналізу виробничого травматизму на залізничному транспорті України за 6 місяців 2015 року основними видами подій, що призвели до нещасного випадку, є:

— падіння потерпілого (під час пересування, з висоти тощо) — 26% від загальної кількості нещасних випадків, що сталися на залізницях;

— транспортні події (у т. ч. наїзд рухомого складу) — 9%;

— дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, — 7%.

Серед основних причин нещасних випадків, що сталися за І півріччя 2015 року, є:

— порушення трудової та виробничої дисципліни (у т. ч. невиконання посадових обов’язків і вимог інструкцій з охорони праці) — 33% від загальної кількості нещасних випадків, що сталися на залізницях;

— випадки, що є не характерними для залізничного транспорту в мирний час (травмування під час виконання посадових обов’язків унаслідок бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України (АТО)), — 37%.

— Що потрібно зробити, аби підвищити безпеку праці на залізниці?

— Для підвищення безпеки праці на залізницях на сьогодні необхідно:

— проведення робіт щодо перегляду документів з охорони праці, що були прийняті ще за радянських часів Міністерством шляхів сполучення СРСР, та приведення їх у відповідність до чинного законодавства;

— приведення технічного стану обладнання до сучасних умов безпеки праці (забезпечення додатковими запобіжними засобами тощо);

— проведення заходів щодо підвищення особистої відповідальності працівників за дотримання ними безпечних методів праці.

— Які, на Ваш погляд, найбільш суттєві зміни в документації з питань охорони праці були прийняті за часи незалежності України та останнім часом?

— Серед основних документів, що були прийняті у сфері охорони праці за часів незалежності України та стали визначальними в цій сфері:

— Закон України «Про охорону праці»;

— Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

— внесення змін до Кодексу законів про працю України;

— Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232);

— низка технічних регламентів, прийнятих із метою реалізації в Україні європейського законодавства у сфері охорони праці.

— Які норми з питань охорони праці потрібно переглянути науковцям для того, щоб адаптувати охорону праці до сучасних умов діяльності залізниць?

— З метою адаптації охорони праці до сучасних умов на залізничному транспорті необхідно в першу чергу створити єдину корпоративну систему управління охороною праці (СУОП) для ПАТ «Українська залізниця», що дозволить запровадити політику підприємства у сфері охорони праці, підвищити рівень безпечності виконання робіт на підприємстві, зменшити та запобігти впливу небезпечних чинників на працівників.

Для виконання цього завдання в жовтні 2015 року на базі Південно-Західної залізниці планується провести галузевий семінар-нараду з питань охорони праці за темою «Удосконалення системи управління охороною праці на залізничному транспорті України», що дозволить зробити аналіз існуючих систем управління охороною праці на залізницях та підготувати відповідні матеріали для розробки СУОП ПАТ «Українські залізниці».

— Які основні заходи заплановано Управлінням охорони праці та промислової безпеки до кінця поточного року?

— На II півріччя 2015 року Управлінням охорони праці та промислової безпеки заплановані такі заходи:

— проведення контрольно-перевірочної діяльності (комплексні перевірки Південної, Львівської та Придніпровської залізниць, а також окремих підприємств — ДП «Укрспецвагон», ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», ДП «Українська залізнична швидкісна компанія»);

— перегляд (розробка) нормативно-правових актів із питань охорони праці («Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту» та «Правила охорони праці під час технічного обслуговування і ремонту вантажних вагонів та рефрижераторного рухомого складу»);

— підготовка нормативної бази з охорони праці до утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

— Який європейський досвід у сфері охорони праці може бути корисний на українських залізницях?

—Одним із перспективних напрямків, що застосовується в європейському законодавстві, є ідентифікація небезпек, оцінювання ризиків та внутрішній аудит системи управління охороною праці, запроваджені міжнародним стандартом OHSAS 18001:2007. На сьогодні в України з цих питаньзатверджено та поступово впроваджується ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Система управління гігієною та безпекою праці. Вимоги» та ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління».

Ідентифікація небезпек та оцінювання ризиків дозволить визначити небезпеки, які можуть виникнути в процесі діяльності підприємства, оцінити ризик, що випливає з конкретної небезпеки, а також запровадити заходи щодо зниження ймовірності виникнення цих небезпек.

Оцінювання ризиків є найбільш ефективним запобіжним заходом, під час якого враховують не тількиті інциденти, які стались у минулому, але й небезпеки, які ще не призвели до негативних наслідків. Для проведення ідентифікації небезпек й оцінювання ризиків розробляється відповідна методика, яка орієнтована на запобігання інцидентам та забезпечує встановлення пріоритетів, документування ризиків і використання необхідних заходів безпеки.

Внутрішній аудит системи управління охороною праці проводиться на підприємстві з метою перевірки, наскільки ефективно чинна система дозволяє вирішувати прийняті у сфері охорони праці завдання (її відповідності заходам у сфері охорони праці, результативності реалізації політики та досягнення цілей у сфері охорони праці, виявлення можливостей удосконалення системи). Внутрішній аудит проводиться за спеціально розробленою програмою.