Розвиток конкуренції у сфері пасажирських перевезень — це крок до вдосконалення якості обслуговування

У жовтні поточного року Укрзалізниця перетворилась на публічне акціонерне товариство. Сьогодні реформування залізничної галузі України відбувається у всіх структурних підрозділах компанії. Про ключові моменти реорганізації в секторі пасажирських перевезень розповів Бреус Ігор Борисович, виконуючий обов’язки заступника Генерального директора Укрзалізниці.

 mtk zru568701

Бреус Ігор Борисович,

в. о. заступника Генерального директора Укрзалізниці


— Сьогодні залізнична галузь в Україні реформується. Ігоре Борисовичу, чи можна сподіватися, що прийде іноземний інвестор, який буде вкладати кошти в пасажирські перевезення?

Подальше реформування залізничної галузі, у тому числі встановлення прозорих тарифів, буде сприяти лібералізації ринку ремонту пасажирських вагонів та створенню умов для надання рівного доступу до інфраструктури, перевезень пасажирів.

Принцип забезпечення розвитку конкуренції у сфері пасажирських залізничних перевезень обумовлює необхідність відокремлення в тарифі складових, які належать до природно монопольного сектора (залізничної інфраструктури) та потенційно конкурентного (пасажирські перевезення, локомотивна тяга та ремонт рухомого складу). Відмінності у встановленні економічно обґрунтованих цін на продукцію суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання конкурентних ринків зумовлюють виділення в структурі пасажирського залізничного тарифу у внутрішньому сполученні інфраструктурної складової. Без цього також неможливо реалізувати принцип створення тарифних умов для забезпечення недискримінаційного доступу приватних операторів до залізничної інфраструктури.

Виділення інфраструктурної складової в пасажирському тарифі сприяє створенню умов для розвитку конкуренції як у сфері ремонту рухомого складу, обслуговування пасажирів на вокзалах, так і перевезень пасажирів. З цією метою в структурі пасажирського тарифу у внутрішньому сполученні, крім інфраструктурної, має виділятися локомотивна, вагонна та вокзальна складові.

Виділення в структурі тарифу вагонної складової зумовлюється також необхідністю залучення приватних інвестицій в оновлення парку пасажирських вагонів та створення умов для виникнення приватних власників пасажирських вагонів, створення економічної основи для дерегулювання плати за використання пасажирських вагонів та застосування ринкових підходів щодо її визначення.

— Однією з ключових змін у секторі пасажирських перевезень при реформуванні галузі стане розділення функцій ремонту та експлуатації пасажирського вагонного рухомого складу. Яким шляхом можна цього досягти? Які структурні підрозділи планується створити?

Для стабільного функціонування процесу пасажирських перевезень далекого сполучення, безумовного дотримання системи планово-попереджувального ремонту пасажирських вагонів та безпеки руху планується створення Дирекції з пасажирських перевезень («Перша пасажирська компанія») та Дирекції з капітального ремонту пасажирських вагонів («Укрремпасвагон»).

Основними функціями «Першої пасажирської компанії» будуть:

- підготовка рухомого складу та формування поїздів далекого сполучення, у т. ч. Інтерсіті та регіональних;

- підвищення ефективності використання рухомого складу та контингенту;

- оперативне керування рухомим складом залежно від пасажиропотоку;

- перевезення пасажирів і багажу у внутрішньодержавному та міжнародному сполученні;

- перевезення пасажирів пільгових категорій;

- надання послуг у поїздах далекого сполучення;

- організація туристичних перевезень;

- експлуатація, ремонт і технічне обслуговування пасажирського рухомого складу;

- інформаційна та рекламно-видавнича діяльність;

- надання інформаційних, маркетингових, сервісних та інших послуг.

До складу «Першої пасажирської компанії» передаються:

1) пасажирські вагони;

2) 9 пасажирських вагонних депо:

— ЛВЧД-1 Донецьк;

— ЛВЧД-2 Маріуполь;

— ЛВЧД-3 Луганськ;

— ЛВЧД-1 Дніпропетровськ;

— ЛВЧД-7 Запоріжжя;

— ЛВЧД-1 Львів;

— ЛВЧД-6 Чернівці;

— ЛВЧД-3 Одеса;

— ЛВЧД-13 Миколаїв;

 

3) 9 вагонних дільниць:

— ЛВЧ-2 Кривий Ріг;

— ЛВЧ-1 Київ-Пасажирський;

— ЛВЧ-3 Хмельницький;

— ЛВЧ-2 Жмеринка;

— ЛВЧ-2 ім. Т. Г. Шевченка;

— ЛВЧ-5 Ужгород;

— ЛВЧ-1 Харків;

— ЛВЧ-4 Полтава;

— ЛВЧ-3 Суми.

Основними функціями «Укрремпасвагону» будуть:

підвищення ефективності використання та завантаження ремонтних потужностей;

підвищення рентабельності ремонтних підприємств за рахунок допоміжної діяльності та розвитку внутрішньої кооперації з виготовлення запасних частин для виконання ремонту пасажирських вагонів;

проведення уніфікації ремонтних процесів підприємств «Укрремпасвагон»;

забезпечення ремонту пасажирських вагонів та підвищення якості його виконання;

удосконалення технології ремонту;

збільшення міжремонтних пробігів пасажирських вагонів;

спрощення процедури планування щодо розміщенню та виконанню ремонту пасажирських вагонів;

проведення єдиної технічної та технологічної політики розвитку ремонтних баз та їх оптимізації;

освоєння технологій ремонту пасажирських вагонів нового покоління.

До складу «Укрремпасвагон» планують увійти 7 вагоноремонтних депо:

ЛВЧД-9 Бахмач;

ЛВЧД-10 Гребінка;

ЛВЧД-6 Синельникове;

ЛВЧД-1 Київ-Пасажирський (базове);

ЛВЧД-12 Каховка;

ЛВЧД-6 Харків;

ЛВЧД-14 Ковель.

— Яких змін слід очікувати в основних видах діяльності з перевезення пасажирів на далеких та приміських маршрутах?

Пріоритетний план розвитку пасажирських перевезень за видами сполучень буде базуватися на поступовій заміні класичних нічних поїздів на денні зі збереженням альтернативного сполучення на напрямках зі значним пасажиропотоком з урахуванням:

необхідності забезпечення цілісності економічного простору України, недопущення транспортного роз’єднання регіонів і погіршення транспортного сполучення з іншими державами;

розвитку зон ринку праці, відпочинку, туризму;

функціонування сфер послуг інших видів транспорту;

можливості та доцільності курсування денних поїздів.

При цьому перевезення пасажирів у далекому сполученні повинно забезпечуватись із пересадками в хабах (обласних центрах, вузлових станціях тощо) за умови опрацьованого узгодження розкладів руху між прибуттям та відправленням відповідних поїздів у пасажирському хабі для зручної і комфортної пересадки пасажирів.

З огляду на значні обсяги пасажиропотоку пасажирськими хабами пропонується визначити великі залізничні транспортні вузли: вокзали та станції Київ-Пасажирський, Харків-Пасажирський, Львів, Дніпропетровськ-Головний, Одеса-Головна (та Донецьк) тощо з відповідно облаштованою інфраструктурою.

Ринок перевезень денними поїздами має стійку тенденцію до зростання. Однак надалі необхідно розширювати географію та мережу обслуговування, а для цього необхідно підвищувати технічний рівень інфраструктури залізниць.

З розширенням мережі денних поїздів зростає мобільність населення за рахунок:

здійснення поїздок (як ділових, так і особистих) із поверненням протягом одного дня;

можливості більш зручного перевезення пасажирів до місця призначення;

посилення конкурентоспроможності порівняно з поїздками на автомобільному транспорті (відсутність стресових ситуацій, можливість вільного переміщення, зустрічей і спілкування, порівняна дешевизна перевезень).

З метою збереження альтернативного сполучення на напрямках зі значним пасажиропотоком зберігається курсування класичних нічних поїздів.

Основними завданнями є удосконалення маркетингового менеджменту, запровадження клієнтоорієнтованого підходу до надання транспортних і сервісних послуг, розвиток сервісології та теоретичних основ оптимізації матеріальних, фінансових, інформаційних, інвестиційних потоків у логістичній та економічній підсистемах пасажирського транспорту для подальшого їх запровадження в діяльність залізниць, пошук шляхів підвищення прибутковості й зниження збитковості пасажирських перевезень.

— На Вашу думку, які зміни мають відбутись у вокзальній інфраструктурі згідно з концепцію реформ? Чи буде вона виведена з пасажирського сектора?

Для забезпечення пасажирських перевезень на залізницях України функціонує 118 вокзалів, у тому числі:

позакласних — 18;

1-го класу — 8;

2-го класу — 35;

3-го класу — 57.

Будівлі та споруди вокзальних комплексів передаються на баланс служби

ЦБМЕС для експлуатації та поточного утримання.

Надалі планується створити Дирекцію залізничних вокзалів (Вокзалсервіс), яка буде відповідати за:

організацію обслуговування пасажирів на вокзалах;

підвищення рівня культури обслуговування та якості послуг, які надаються пасажирам;

довідково-інформаційне обслуговування;

забезпечення безпечних і комфортних умов для посадки-висадки пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, організованих груп пасажирів, у тому числі дитячих;

організацію роботи щодо дотримання вимог екологічної безпеки та забезпечення охорони здоров’я громадян у період перебування пасажирів на вокзалах, під час ліквідації наслідків транспортних подій, пожеж і катастроф, шкідливого біологічного впливу на навколишнє середовище;

організацію й проведення маркетингових досліджень інформаційних, сервісних та інших видів послуг, які надаються на вокзалах;

організацію комерційних видів діяльності, розвиток спектру послуг для пасажирів і підвищення доходності від послуг.

Чи пройшов випробування електропоїзд «Тарпан» виробництва Крюківського вагонобудівного заводу на українських магістралях на швидкість руху до 200 км/год? Чи буде це великим поштовхом у подальшому розвитку вітчизняного вагонобудування?

На сьогодні завершено цикл приймальних випробувань міжрегіонального електропоїзда ЕКр-1 виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Відповідно до встановлених вимог у технічній документації на електропоїзд випробування проводились із розрахунку на експлуатаційну швидкість 160 км/год. Відповідно до вимог чинних НД після завершення приймальних випробувань 05.04.2013 року відбулося засідання приймальної комісії з розгляду результатів приймальних випробувань. За результатами роботи приймальної комісії прийнято рішення щодо присвоєння конструкторській документації літери «О1» та дозволено експлуатацію двох зразків електропоїздів ЕКр-1-001, ЕКр-2-002 за призначенням з експлуатаційною швидкістю 160 км/год.

— Чи запрошуватиме керівництво Укрзалізниці до співпраці туроператорів для прогнозування попиту й потоків, планування перевезень та організації продажу квитків?

На сьогодні відсутній достатньо концентрований пасажиропотік для самостійного призначення Укрзалізницею туристичних поїздів, також, на нашу думку, в Україні відсутній достатньо вагомий туристичний оператор для надання консультацій щодо пасажиропотоків та рекомендацій про призначення поїздів.

Лише відповідно до заявок організаторів відбувається резервування місць у графікові поїзди, у середньому організована група становить до 60 пасажирів (1–2 вагони). Окремо призначаються дитячі поїзди для перевезення на новорічні свята, до місць оздоровлення та відпочинку. Наприклад, до 2013 року призначались окремі поїзди на умовах оренди для перевезення футбольних уболівальників на визначні матчі чемпіонату України.

Згідно з проведеними маркетинговими дослідженнями, які проводяться 4 рази на рік, до і після початку зимових і літніх туристичних сезонів, існувало два основних напрямки туризму — це АР Крим та Західна Україна. Унаслідок подій 2014 року акценти пасажиропотоку дещо змінилися, й основними туристичними напрямками стали Західна Україна та Одеський напрямок, також підвищується попит на перевезення в напрямку Камянець- Подільського.

У разі наявності конкретних пропозицій Укрзалізниця може призначати поїзди на договірних умовах.

 

Журнал "Вагонний парк" 11-12 (104-105) 2015