Залізничне сполучення Естонії зробило великий крок вперед, відмовившись від радянських електричок. Естонці зробили невелику революцію в залізничних пасажирських перевезеннях — повністю оновили рухомий склад і ввели в експлуатацію електропоїзди моделі FLIRT виробництва швейцарської фірми Stadler Rail AG.
За останні чотири роки естонська державна компанія ELron (Eesti Liinirongid AS) повністю відмовилася від радянських електричок. Станом на липень 2013 року до рухомого складу компанії входили дизель- поїзди ДР1А та електропоїзди ЕР2 і ЕР12, випущені головним чином у 70-х роках минулого століття. Електропоїзди ЕР2 і ЕР12 проходили модернізацію, але згодом їх було замінено у зв’язку з технічною та моральною невідповідністю сучасним умовам експлуатації. Із 2013 року почалося оновлення рухомого складу. У зв’язку з цим були закуплені нові електропоїзди моделі FLIRT виробництва швейцарської фірми Stadler Rail AG, яка налічує шість заводів у Алжирі, Німеччині, Польщі, США, Чехії та Угорщині. З 1 січня 2014 року компанія ELron спеціалізується на організації приміських перевезень на електрифікованих маршрутах електропоїздами Stadler FLIRT, а також міжміських перевезень на неелектрифікованих маршрутах дизель-поїздами виробництва тієї ж компанії.
Електропоїзд Stadler FLIRT спочатку був розроблений у 2004 році для Швейцарських залізниць. У наступні роки поїзд постачався до Алжиру, Білорусі, Угорщини, Німеччини, Італії, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Чехії та Естонії. FLIRT — абревіатура від Fast Light Innovative Regional Train (швидкий легкий інноваційний регіональний поїзд). Його максимальна швидкість становить 160 км/год. Перший електропоїзд Stadler FLIRT прибув до Естонії у листопаді 2012 року, а дизель-поїзд тієї ж моделі — на місяць пізніше. Нові електропоїзди вийшли на лінію 1 липня 2013 року, а дизель-поїзди — 1 січня 2014 року. Наразі на залізничних коліях Естонії курсують 18 електро- і 20 дизель-поїздів Stadler FLIRT. Заявлений виробником термін експлуатації становить 35 років.
Естонія стала першою країною простору колії 1520 мм, де дизель-поїзди Stadler FLIRT почали повноцінну комерційну експлуатацію. Дизель-поїзд (DMU) FLIRT зовні ідентичний до електропоїзду (EMU) тієї ж моделі і відрізняється від нього лише наявністю мотор- ного відсіку та відсутністю струмоприймачів. Крім того, передбачається можливість роботи у змішаному складі (DMU та EMU). Для цього дизель-поїзд оснащений необхідними елементами управління електропоїздом.
У дизель-поїздах Stadler FLIRT енергетична установка винесена до окремої секції, що дозволяє знизити рівень шуму і вібрації в пасажирських салонах. Це також дає змогу максимально уніфікувати конструкцію з електропоїздами тієї ж моделі. Всі поїзди Stadler FLIRT в Естонії мають низьку підлогу, покращену теплоізоляцію, широкі двері та спеціально обладнані місця для велосипедів і колясок, а також максимально пристосовані для використання людьми з обмеженими можливостями. Кабіна машиніста і низка інших вузлів дизель-поїзда не мають істотних відмінностей від електропоїздів тієї ж моделі.
Дизель-поїзди Stadler FLIRT, що будувалися для Естонії, складаються з двох, трьох або чотирьох вагонів (в залежності від моделі). Головні вагони рухомого складу позначаються літерами А і B, а проміжні (причіпні), у разі їх наявності, — С і D відповідно. Окрім цього, в поїзді є моторний відсік Р, або енергомодуль. Він розташовується всередині складу, а у трьохвагонних дизель-поїздах — між вагонами А і В. У моторному відсіку Р встановлені два шестициліндрові дизельні двигуни потужністю 671 кВт. Механічна енергія, яка виробляється двигунами, перетворюється в електричну за допомогою асинхронного генератора. Генератор виробляє трифазний змінний струм, який з енергомодуля Р передається до випрямлячів, розташованих у головних вагонах А і В, а далі, вже перетворений постійний струм, живить тягові електродвигуни.
Чотирьохвагонний поїзд додатково оснащений суперконденсатором, який накопичує енергію, отриману при електродинамічному гальмуванні, а потім з її допомогою надає поїзду додаткову силу тяги при прискоренні. Передня частина головних вагонів спирається на двовісні моторні візки, де на кожній вісі встановлений електродвигун потужністю 350 кВт. Задня частина головних вагонів, середні вагони та енергомодулі спираються на візки Якобса, які забезпечують:
— підвищену безпеку (у зв’язку з тим, що поїзди з візками Якобса менш схильні до розвалу гармошкою після сходу з рейок);
— меншу вагу та витрати на виробництво, тому що на склад поїзда потрібна менша кількість візків;
— менше рівень шуму від коліс через меншу кількість візків.
Кузови вагонів зварені з пресованих легких профілів і утворюють несучу конструкцію. Допоміжне обладнання розташоване на даху, що дозволяє робити салон частково з низькою підлогою. З кожного боку вагону розташовані автоматичні двері шириною 1300 мм з електроприводом.
За необхідності, відкривання дверей на станції здійснюють пасажири за допомогою спеціальної кнопки. Можливе здійснення примусового відкриття дверей з кабіни машиніста. Двері мультифункціональної зони оснащені висувною підніжкою, яка покриває простір між вагоном і пероном. Мультифункціональна зона розташована у вагоні С (у двовагонному поїзді — у вагоні А) і обладнана також елементами для кріплення велосипедів та туалетом. Пасажирські салони обладнані автоматичною системою клімат-контролю, камерами відео- спостереження, пожежною сигналізацією та надають пасажирам безпровідний інтернет. У головній частині вагону А розташована зона першого класу, а у чотирьохвагонному складі вона є і у вагоні В.
Потяги Stadler FLIRT оснащені автозчепленням Шарфенберга, що дозволяє проводити автоматичне зчеплення і розчеплення складів та з'єднує поїзди механічно, пневматично, електрично та електронно. Управління двох або декількох зчеплених поїздів здійснюється однією людиною з одного поста управління, тобто поїзди мають змогу працювати за системою багатьох одиниць.
Заміна рухомого складу в Естонії триває. Станом на сьогодні ще досі експлуатуються радянські дизель- поїзди ДР1А. Вони використовуються на маршруті Таллінн–Санкт- Петербург, адже поїзди Stadler FLIRT не сертифіковані в Росії.
Є. В. Ліхушин, інженер, м. Слов'янськ