Дніпровське моторвагонне депо: молодий вік успіхам не завада

Локомотив-інформ 182 просмотр 20.10.2018, 13:41

Історія Дніпровського (раніше Дніпропетровського) моторвагонного депо нерозривно пов’язана з історією Дніпровського локомотивного депо, адже до 2008 року обидва структурні підрозділи були єдиним залізничним підприємством. Свій літопис воно вело з 18 травня 1884 року, коли відбулося відкриття та введення в експлуатацію паровозного депо Катеринослав.

Власна історія Дніпровського моторвагонного депо, як і решти моторвагонних депо регіональної філії «Придніпровська залізниця», почалася з 1 січня 2008 року. Тоді з Дніпропетровського локомотивного депо виокремили приміську складову, на базі якої й створили основне Дніпропетровське моторвагонне депо та оборотне депо П’ятихатки у його складі.

Візитівка депо

Ось вже десять років Дніпровське моторвагонне депо є відокремленим структурним підрозділом із власним адміністративним ресурсом. Загальна площа цехів та відділень депо складає 8 115 м2. У депо працює 688 чоловік, з яких ремонтний персонал — 92 фахівці, члени локомотивних бригад — 190, провідники — 151, інженерно-технічні працівники — 79, решта — інші спеціалісти.

За період свого існування депо неодноразово заохочувалося відзнаками, найвищою з яких став Перехідний червоний прапор. У 2012 році його вручили колективу депо за високі досягнення та професійну майстерність.

У 2017 році депо досягло таких показників: експлуатаційна робота — 1,559 млн. ткм брутто; технічна швидкість — 51,0 км/год; дільнична швидкість — 41,26 км/год; загальний пробіг — 3 411 068 тис. км; середньодобовий пробіг — 291,6 км; продуктивність праці — 2 387,46 тис. ткм брутто/чол.

Ремонтна база депо

На цей час Дніпровське моторвагонне депо виконує поточні ремонти ПР-1, ПР-2 та технічне обслуговування ТО-2 та ТО-3 електропоїздам власного обороту та електропоїздам оборотного депо П’ятихатки.

У депо функціонують: цех ремонту електропоїздів, цех ремонту гальмового обладнання (автоматний) з відділенням ремонту компресорів та кузовний цех з малярним відділенням.

Цех ремонту електропоїздів містить дві колії для виконання ТО-2, ТО-3 та ПР-1 електропоїздів та одну колію з трьома позиціями підіймального ремонту вагонів для здійснення поточного ремонту ПР-2 або позапланових ремонтів. Всі колії оснащенні оглядовими канавами з освітленням, яке регулюється посекційно; роздавальними колонками стисненого повітря, розетками для підключення додаткового освітлення. Ремонтні позиції для виконання технічних обслуговувань та ремонтів мають кран-балку вантажопідйомністю 5 т. Колія для виконання поточного ремонту ПР-2 містить три позиції, облаштовані 30-тоними домкратами, джерелом живлення для виконання перевірки роботи електричних машин, спеціалізованих візків та демонтажу підвагонного обладнання. Обточування колісних пар без викочування з-під вагону виконується на колісно-токарному станку КЖ-20 Дніпровського локомотивного депо.

В автоматному цеху знаходиться стенд для випробування кранів машиніста всіх типів, які використовуються на залізниці, стенди для перевірки роботи клапанів високого тиску, датчиків та реле тиску, зворотних клапанів тощо. Особливою гордістю цеху є самостійно розроблений та сконструйований стенд для обкатування компресорів типу ЕК7 та ЕКВО-0,8/9. У компресорному відділені також розміщений стенд для виконання гідравлічних випробувань гальмових рукавів.

Автоматний цех, окрім ремонту та випробування кранів машиніста власного рухомого складу, також виконує ремонт гальмового обладнання для структурних підрозділів регіональної філії та сторонніх підприємств — таких, як ТОВ «Вільногірське скло», ПАТ «Дніпровагонрембуд», ДП «Дніпровський електровозобудівний завод».

Кузовний цех оснащений деревообробним, шліфувальним круглопильним, свердлувальним та рейсмусним верстатами. Працівники цеху приводять електропоїзди до належного естетично вигляду як салони, так і кузови, проводячи планові види робіт та усуваючи пошкодження, завдані пасажирами.

Персонал депо має більш як 30-річний досвід ремонту електропоїздів серії ЕР1, ЕР2 та 20-річний — серії ЕР2Т. У 2006 році, коли приписний парк депо поповнився  новим електропоїздом ЕПЛ2Т-011, деповчани взялися самостійно освоїти його ремонт. Попри відсутність на той час Правил ремонту нового електропоїзда й необхідної технічної документації на цю серію, постійні зміни конструктивних елементів, схем та обладнання, які конструктори постійно вносили в серію ЕПЛ2Т як експериментальну, персонал депо досконало опанував ремонт цих електропоїздів, напрацював значний досвід ремонтних робіт. Наразі цей досвід дозволяє оперативно та із мінімумом ресурсів усувати будь-які несправності, що виникають в процесі експлуатації ЕПЛ2Т та решти електропоїздів.

Окрім цього, Дніпровське моторвагонне депо — єдине в мережі Укрзалізниці, де освоїли ремонт практично всіх електронних блоків електропоїздів серії ЕПЛ2Т, а також кондиціонерів типу КТ-4 та холодильників «Морозко».

Експлуатаційна робота депо

На цей час експлуатаційний парк депо становить 92 секції ЕР1, ЕР2, ЕР2Т та ЕПЛ2Т. Двадцять шість електропоїздів депо обслуговують приміські перевезення Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей. Плечі обслуговування пролягають від ст. Тимкове до ст. Лозова, від ст. П’ятихатки до ст. Межова, від ст. Дніпро до ст. Генічеськ. Поїзд підвищеного комфорту ЕПЛ2Т-024 обслуговує напрямок Дніпро–Покровськ.

Дніпровське моторвагонне депо займає лідуючі позиції обсягам рекуперованої електроенергії. Так, з початку 2018 року цей показник склав 2220 тис.кВт•год, за 2017 рік — 3 519 тис.кВт•год.

Високі показники роботи локомотивних бригад депо неодноразово були відмічені керівництвом регіональної філії «Придніпровська залізниця». Колони машиністів-інструкторів І. М. Токарева та В. В. Альхімовича неодноразово визнавалися переможцями змагань серед трудових колективів залізниці. Локомотивна бригада у складі машиніста Ю. В. Євтушенка та помічника-машиніста А. С. Коптя стала кращою локомотивною бригадою за результатами роботи першого півріччя 2018 року.

Раціоналізаторська робота в депо

Високих досягнень у ремонті електропоїздів, особливо серії ЕПЛ2Т, депо досягло завдяки активному раціоналізаторському руху. Щоразу після надходження нових серій електропоїздів раціоналізатори депо розробляли додаткове оснащення та прилади, які дозволяли значно скорочувати час виявлення та усунення несправностей.

Серед кращих раціоналізаторів депо: майстер з ремонту рухомого складу М. Ю. Воротніченко та слюсар з ремонту рухомого складу К. Г. Друбич, розробки яких значно спростили ремонт електропоїздів, а також головний технолог С. Є. Богданов, який очолює раціоналізаторський рух у підрозділах з ремонту електропоїздів і має близько 50 власних розробок у різних сферах діяльності депо.

Серед найефективніших удосконалень слід назвати стенд з обкатки та притирання поршнів компресорів ЕКВО-0,8/9 електропоїздів ЕПЛ2Т, який завдяки застосуванню частотного перетворювача дозволяє плавно змінювати частоту обертання валу компресора від 0 до 1500 об/хв; корпус вилки міжвагонних низьковольтних з’єднань електропоїздів ЕПЛ2Т; заміну електромагнітних низьковольтних контакторів на електронні власного виготовлення; методику та устаткування для перевірки роботи кондиціонерів електропоїздів у цеху (в тому числі знятих із состава).

Силами депо було виготовлено одну з частин буксового вузла приводу швидкостеміра, яка потребувала заміни через наявність тріщин, однак виготовлялась тільки ХК «Луганськтепловоз».

Частин буксового вузла приводу швидкостеміра

Корпус вилки міжвагонних низьковольтних з’єднань електропоїздів ЕПЛ2Т

Електрогазозварювальник Е. В. Івелєв за виготовленням сміттєвих баків для електропоїздів.

 

Протидіючи розкрадачам та вандалам

Останнім часом через незаконні дії сторонніх осіб, які розкрадають чи розукомплектовують елементи приміського рухомого складу, персонал депо змушений вживати заходи до недопущення втручання сторонніх осіб у роботу залізничного транспорту.

Зокрема, в депо встановлюють захисні троси, які унеможливлює крадіжки міжвагонних електричних з’єднань; запірні пристрої для котушок швидкодіючих вимикачів БВП-105 та шаф акумуляторних батарей; допоміжні кріплення індуктивних шунтів, тощо.

Силами працівників дільниці з ремонту й обслуговування будівель та споруд депо також освоєне виготовлення головок міжвагонних низьковольтних з’єднань (жоксів), на які нерідко «полюють» «чорні» шукачі брухту.

Досить частими на цей час є й випадки псування вандалами сміттєвих баків у моторвагонному рухомому складі. Для утримання салонів електропоїздів у належному санітарно-гігієнічному стані в депо було освоєне виготовлення баків за допомогою  пристосування для згинання листового металу завтовшки 1–2 мм, яке деповчани теж виготовляють самостійно.

Навчання та передача передового досвіду

У Дніпровському моторвагонному депо широко практикуються школи передового досвіду, де машиністи та їхні помічники вивчають передові прийоми водіння електропоїздів, шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів, тощо.

Поширене також наставництво над молоддю фахівців старшого віку для передачі досвіду молодим машиністам та помічникам машиніста.

Доброю традицією є символічна передача реверсивної рукоятки електропоїзда молодому машиністу після останньої поїздки його колеги, який виходить на заслужений відпочинок. Зазвичай така передача проходить в урочистій обстановці в присутності керівництва депо й трудового колективу.

Деповський будинок відпочинку

На балансі Дніпровського моторвагонного депо знаходиться будинок відпочинку провідників, розрахований на 29 ліжко-місць. Його роботою вміло керує бригадир Н.В.Смирнова. У будинку відпочинку створені відмінні умови, завдяки яким поїзні бригади власного депо та стюарди УЗШК, які тут відпочивають, почуваються ніби вдома. Це сприяє належному відпочинку та гарному настрою персоналу, а відповідно – позитивно позначається на обслуговуванні пасажирів.

Трудові династії

Заступник начальника Дніпровського моторвагонного депо з експлуатації О. Л. Овадович обіймає цю посаду від часу створення депо, а загальний стаж роботи залізничника на Придніпровській магістралі становить чверть століття. Родинний трудовий стаж династії Овадовичів, до складу якої входять і батьки Олексія Леонідовича, перевищує сто років.

Цього року вийшов на заслужений відпочинок машиніст електропоїзда М. М. Смук. Однак його діло продовжує син — А. М.Смук, який теж працює машиністом електропоїзда.

Ще одна трудова династія депо — машиніст електропоїзда В. В. Новиков та його син А. В. Новиков. На цей час молодий залізничник працює помічником машиніста, однак у наступному році бачить себе вже машиністом.

По праці й шана

З часу створення Дніпровського моторвагонного депо за досягнуті результати, сумлінну працю та заслуги перед Придніпровською залізницею, особистий внесок у розвиток залізничного транспорту працівників депо було відзначено низкою нагород та відзнак. Зокрема, отримали:

— знак «Почесний залізничник» — 1 працівник;

— знак «Залізнична Слава» II ступеня — 3 працівники;

— знак «Залізнична Слава» III ступеня — 8 працівників;

— знак «За доблесну працю на Придніпровській залізниці» — 2 працівники;

— знак «Відмінник пасажирського господарства» — 1 працівник;

— знак «Відмінник Придніпровської залізниці» — 1 працівник;

— медаль «Кращому працівнику Придніпровської залізниці» — 1 працівник;

— нагрудний знак «Відмінник локомотивного господарства» — 3 працівника;

— нагрудний знак «За сприяння розвитку Придніпровської залізниці» — 1 працівник;

— нагрудний знак «Почесному працівнику транспорту України» — 1 працівник;

— нагрудний знак МТУ «Почесний працівник транспорту України» — 1 працівник;

— звання «Кращий працівник залізничного транспорту України» — 5 працівників;

Прізвища ще двох залізничників занесені на Дошку пошани залізниці.

Наприкінці розповіді про Дніпровське моторвагонне депо, його колектив хотів би побажати своїм колегам гідної заробітної плати, поліпшення умов праці, оновлення тягового рухомого складу, здоров’я й миру, добробуту в родинах і трудових колективах.

Автор: С. Є. Богданов, головний технолог Дніпровського моторвагонного депо