І. В. Косенко: «головна цінність підприємства – дієвий колектив, в якому працівник проявляє себе не лише як фахівець, а і як особистість»
У цьому впевнений Ігор Васильович Косенко — начальник експлуатаційного вагонного депо Одеса-Застава-1. Очільник вагонного депо розповів нам про особливості роботи підприємства, його історію та розвиток.
— Ігоре Васильовичу, розкажіть, будь ласка, з чого починалася історія створення очолюваного Вами вагонного депо?
— Перші підприємства з ремонту вагонів були організовані та введені в дію на станції Одеса (Одеса-Товарна) в 1865 році, був збудований так названий «сарай» для відстою пасажирських вагонів в гарячому стані і механічні майстерні з ремонту вагонів.
У 1872 році в зв’язку зі збільшенням об’ємів робіт на Одеському вузлі станції Одеса-Товарна розпочато проведення ремонту пасажирських вагонів, а для вантажних відкриті два ремонтні пункти: на станції Тираспольська застава (станція Одеса-Застава І), на станції Одеса-Пересип. Капітальний ремонт вагонів виконувався в Головних одеських механічних майстернях.
З 1884 року на Одеській залізниці почалась підготовка оглядачів вагонів та вагонних майстрів з обслуговування пасажирських вагонів.
У 1913 році була створена дільниця з ремонту вагонів на станції Одеса-Застава І з дільницею, обладнаною домкратами для виконання ремонту з підйомом. У тому ж році пункт з ремонту вагонів переведений зі станції Пересип на станцію Одеса-Сортувальна.
У 1914 році організована дільниця з ремонту вантажних вагонів на станції Арциз, а у 1930 році — дільниця з ремонту вагонів по станції Колосівка. В районі Газового провулку на станції Одеса-Порт були організовані майстерні, в яких виконувався ремонт спеціалізованих вагонів
з нижніми люками для перевантаження зерна з вагону в трюм судна. До 1932 року всі підрозділи з ремонту вагонів ввійшли до складу служби зв’язку.
У 1933 році була створена служба вагонного господарства, в межах діяльності якої, в 1935 році, утворилося вагонне депо Одеса-Застава-1. Початок будівництва вагонного депо припадає на 1934 рік, крім цього діяли дільниці з ремонту вагонів на станціях Одеса-Застава І та Одеса-Сортувальна.
У 1935 році при переведенні вагонів на автогальмування у вагонному депо було збудовано автоконтрольний пункт (АКП).
До складу вагонного депо входили пункти огляду вагонів Одеського вузла: станцій Роздільна, Арциз, Одеса-Порт, Вигода, Одеса-Застава, Сербка, Колосівка, Одеса-Сортувальна з центром підйомки вагонів.
На початку осені 1936 року закінчено будівництво вагонного депо, в складі якого був вагоноскладальний цех на дві колії розміром 59,5х17,5м. Також збудована котельня депо. Депо побудували на місці колишнього елеватора. Депо виконувало тільки річний ремонт (так називався деповський). Вагони на капітальний ремонт відправлялися до Дніпра.
В 1936 році були створені вагоноколісні майстерні для виконання заводського ремонту колісних пар різних типів. В 1941 році організована дільниця з ремонту вагонів на станції Ізмаїл.
Постраждале під час Другої світової війни депо відбудували. У 1946 році відновився ремонт вагонів, який досягнув рівня 1940 року.
З дільниці ремонту вагонів на станції Одеса-Сортувальна було створено вагонне депо.
У зв’язку зі збільшенням кількості вагонів в експлуатації на залізниці та появою нових типів вагонів виникло питання про створення спеціалізованого підприємства з їхнього ремонту. В 1960 році ліквідували вагонні депо Одеса-Сортувальна та Арциз. Ремонті депо ввійшли до складу вагонного депо Одеса-Застава-1, яке стало найбільшим депо на Одеській залізниці. плану виконання деповського ремонту вагонів проведена реконструкція вагонного депо. Було збудовано цех деповського ремонту вагонів разом з візковим відділенням, з трьома коліями довжиною по 90 м, на десять ремонтних стійл зі ставлюгами, реконструйовані підсобно-механічний і колісний цехи, ковальське відділення.
Випуск вагонів на початок 80-х років становив 5800 вагонів з деповського ремонту, 800 вагонів з капітального ремонту, 8150 колісних пар, відремонтованих зі зміною елементів, 17000 вагонів технічного обслуговування з відчепленням.
У 2001 році раціоналізаторами вагонного депо створена поточно-конвеєрна лінія ремонту автозчепів, яка успішно виконує свої функції і на даний час. З 2016 року конвеєрна лінія використовується і при неруйнівному контролі автозчепів за допомогою дефектоскопа МД-17П.

Конвеєрна лінія з ремонту автозчепів
У 2002-2003 роках реконструйована колісно-роликова виробнича дільниця, відкрито відділення по наплавленню гребенів колісних пар, візкове відділення, на яких задіяні сучасні мийні машини, монтажний та демонтажний комбайни, поточно-конвеєрна лінія ремонту візків.
— Які види ремонту виконуються у депо та яке технічне оснащення цехів при цьому використовується?
— Експлуатаційне вагонне депо Одеса-Застава-1 є виробничим підрозділом служби вагонного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Експлуатаційне вагонне депо Одеса-Застава-1 атестоване на право виконання технічного обслуговування без відчеп- лення та з відчепленням вантажних вагонів всіх типів, пасажирських поїздів на шляху прямування та деповського ремонту вантажних чотиривісних вагонів: критих універсальних, напіввагонів, платформ універсальних; платформ для перевезення великовантажних контейнерів; критих вагонів для перевезення зерна; думпкарів; цистерн; цистерн хімічних та газових без ремонту котла.
До складу вагонного депо входять 9 пунктів технічного обслуговування вагонів: ПТО Берегова; ПТО Ізмаїл; ПТО Одеса–Порт; ПТО Чорноморськ–Порт; ПТО Одеса-Застава-1; ПТО Одеса–Сортувальна; ПТО Чорноморська; ПТО Колосівка; ПТО Рені.
Окрім цього, до складу входять 3 пункти технічного обслуговування вагонів з відчепленням, що знаходяться на ПТО Одеса-Застава-1, Одеса–Сортувальна, Колосівка.
Працівники вагонного депо виконують технічне обслуговування вагонів в 6 морських портах: Одеському, Ренійському, Ізмаїльському, Білгород-Дністровському, Чорноморському, «Южному». Довжина дільниць обслуговування вагонного депо складає 681 км.
Вагонне депо має розвинену виробничу структуру, яка забезпечує виконання планових видів ремонту вантажних вагонів та їх вузлів і деталей. До складу депо входять такі виробничі дільниці: вагоноскладальна з відділенням ремонту візків, колісно-роликова, підсобно-механічна з контрольним пунктом автозчепів та автоконтрольний пункт гальм.
Впровадження у виробництво сучасних технологічних процесів і установок дозволило збільшити обсяги основного виробництва і підсобно-допоміжної діяльності. Так була освоєна технологія капітального ремонту уповільнювачів вагонних кліщовидно-вагових типу КВ для потреб служби сигналізації та зв’язку. Обладнання та оснастка, що застосовуються при ремонті вагонних уповільнювачів, виготовлена власними силами.
Для потреб відновлювальних поїздів регіональної філії «Одеська залізниця» виготовлені пристосування «ролики» для транспортування з відривом від колії колісної пари, виводу з перегону рухомого складу, електропоїздів ЕКр1 «Тарпан» та «Хюндай» із заклиненою колісною парою.
Перед виробниками нових вагонів стоїть завдання підвищити їх надійність та справність зі збільшенням міжремонтного терміну служби, забезпечити простоту технічного обслуговування та ремонту зі зменшенням оперативних витрат шляхом впровадження нових конструкційних і технологічних рішень.
Особлива увага приділяється створенню конструкцій підшипників безремонтного типу, які відрізняються надійністю й довговічністю. Надійна робота буксових вузлів з роликовими підшипниками забезпечується проведенням повних і проміжних ревізій букс, а також спостереженням за ними в експлуатації.
У депо також освоєна технологія монтажу буксових вузлів зі здвоєними циліндричними підшипниками CRU- Дуплекс.

Дільниця з монтажу буксових вузлів з підшипниками Дуплекс
Для забезпечення виконання вимог до пресового устаткування переобладнана наявна установка для холодного запресовування кілець підшипників буксового вузла К 06.03.
У процесі підготовки виробництва до проведення монтажу буксових вузлів раціоналізаторами депо виготовлені необхідні пристрої для установки здвоєного підшипника в корпус букси та для установки буксового вузла на вісь преса.
Фахівці Індустріальної групи УПЕК, до складу якої входить Харківський підшипниковий завод (ХАРП), гарантують, що застосування підшипника CRU-Дуплекс дозволить значно знизити кількість відмов у роботі буксового вузла в процесі експлуатації, підвищити безпеку руху, пропускну й провізну спроможності залізниць, а також продуктивність праці в процесі монтажу й демонтажу на вагонобудівних
вагоноремонтних підприємствах. Крім того, економічний ефект для залізниць досягається за рахунок скорочення витрат на профілактичне технічне обслуговування й ремонт підшипникових вузлів, а також за рахунок зниження витрати змащення, що заправляється в підшипники.
У 2016-2017 роках вагонним депо Одеса-Застава-1 було випущено з ремонту 346 колісних пар, обладнаних здвоєними підшипниками CRU-Дуплекс, зауважень по роботі даних підшипників в експлуатації відзначено не було.
— Чи є у підприємстві власні розробки? Розкажіть про них детальніше?
— У депо майже вся так звана «мала» механізація виготовлена власними руками. Наприклад, на дільниці з ремонту колісних пар впроваджена установка для обкатки
(прокручування) колісних пар після монтажу буксових вузлів з мастилом ЗУМ. Швидкість обертання колісної пари (220- 250 об/хв.) контролюється за допомогою електронного тахометра. Увесь привід змонтований на шарнірній підошві. Регулювання зусилля притиснення привідного колеса до колісної пари здійснюється гальмівним циліндром з підведеним стислим повітрям тиском 2 кгс/см2, що забезпечує зусилля притиснення 500-600 кгс.
При ремонті автозчепного пристрою впроваджений кантувач тягових хомутів при наплавленні спрацьованих місць. Конструкція кантувача змонтована так, що при встановленні хомута він автоматично балансується. Завдяки чому ми можемо розмістити хомут в потрібному для виконання робіт з наплавлення та повертати його на 360° відносно осі. Даний пристрій забезпечує можливість відновлення спрацьованих поверхонь тягового хомута відповідно до вимог Інструкції ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014.
— Яким чином у депо організована система охорони праці?
— Ми постійно працюємо над тим, щоб умови роботи працівників були якомога комфортнішими. Можу відзначити, що на даний момент вже виконаний ремонт приміщення побутового корпусу і адміністративної будівлі на ППВ Чорноморськ-Порт, приміщень ПТО Одеса-Сортувальна, Поромна. Проведений ремонт теплових, водопровідних і каналізаційних мереж, у приміщенні обігріву оглядачів- ремонтників вагонів ПТО Одеса-Застава-1. Встановлений новий дах на приміщенні обігріву в парку прийому ПТО Одеса-Застава-1, введений в експлуатацію пункт обігріву на ПТО станції Чорноморська. Виконаний косметичний ремонт чоловічої і жіночої роздягальні, зроблений поточний ремонт душових кабінок, зроблена заміна 5 бойлерів для душових ПТО Одеса-Застава-1, Одеса-Сортувальна. На ПТО Одеса-Застава-1 на міжколіях 6 і 7 силами працівників депо укладені доріжки з твердого покриття.
— Ігоре Васильовичу, розкажіть про трудовий колектив депо, підбір кадрів. Можливо, Ви б хотіли відзначити окремих працівників, які досягли вагомих результатів у роботі?
— Слід відзначити, що середній вік керівного складу, інженерно-технічних працівників експлуатаційного вагонного депо Одеса-Застава-1 складає 40 років.
Протягом 2017 та на початку 2018 року працевлаштовано багато молоді віком до 21 року, випускників професійно-технічних закладів за такими робочими спеціальностями: токарі, електрозварники, слюсарі з ремонту рухомого складу.

Оглядач-ремонтник вагонів
З метою укомплектування штату працівниками масових робітничих професій депо докладається багато зусиль. Зокрема, проводяться екскурсії для випускників професійно- технічних закладів Одеси та Одеської області. Ми тісно співпрацюємо з обласним центром зайнятості, Одеським центром професійно-технічної освіти від центру зайнятості, беремо участь в ярмарках вакансій.
Незважаючи на докладені зусилля, має місце і значна плинність кадрів робітничих професій. Відчувається великий дефіцит працівників за професіями залізничного напрямку: оглядач вагонів, оглядач–ремонтник вагонів, майстер вагонного депо.
Впевнений, що головна цінність підприємства — дієвий колектив, в якому працівник проявляє себе не лише як фахівець, а і як особистість.
За вагомий внесок в розвиток галузі, сумлінне ставлення до посадових обов’язків хочеться відмітити таких працівників депо: Хоміка Володимира Степановича — оглядача- ремонтника вагонів, нагородженого знаком «За вагомі заслуги перед Одеською залізницею» 3 ступеня; Коника Олега Сергійовича —оглядача-ремонтника вагонів, нагородженого годинником від Генерального директора УЗ, знаком «Відмінник вагонного господарства»; Сморжанюка Василя Михайловича — оглядача-ремонтника вагонів, нагородженого знаком «За вагомі заслуги перед Одеською залізницею» 3 ступеня; Славінську Оксану Яківну — машиніста крану, нагороджену знаком «Залізнична Слава» 3 ступеня; Момкар Тетяну Дмитрівну — бригадира колісно-роликового цеху, нагороджену нагрудним знаком «Почесний залізничник».
Хотілося б побажати колегам-залізничникам появи величезної кількості можливостей для реалізації намічених цілей, кар’єрного зростання та прояву найвищого професіоналізму.