Є. Чернявський: «Запорізьке моторвагонне депо: гортаючи сторінки історії та сьогодення»

Сьогодні працівники Запорізького моторвагонного депо в непростих умовах працюють над забезпеченням надійного приміського та регіонального сполучення і покращенням якості перевезення пасажирів.

З гордістю згадуємо звершення старших поколінь залізничників: створено з нуля депов­ське господарство, поетапно впроваджено всі види тяги рухомого складу, нову техніку, побудовано спортивні та соціальні заклади.

Ми успішно розвиваємося на тому міцному підмурку, який створили наші попередники. Пам’ятаймо їх, пишаймося їхніми справами, примножуймо їхню славу!»

Євген Чернявський, начальник Запорізького моторвагонного депо

---

— Євгене Івановичу, розкажіть трохи про депо, його історію, сучасні реалії і досягнення.

— Будівництво залізничної ді­лянки Лозова — Запоріжжя було почате в травні 1872 року, а вже 15 листопада 1873 року на цій ді­лянці було відкрито рух пасажир­ських та вантажних поїздів.

Перше паровозне депо в Запо­ріжжі було побудоване того ж року на станції Запоріжжя-1.

У 1874 році була введена в екс­плуатацію ділянка Запоріжжя – Мелітополь, а через три десяти­ ліття — ділянка Довгинцеве (Кри­вий Ріг-Сортувальний) – Хортиця – Запоріжжя – Волноваха. Сталева магістраль зв’язала залізничними коліями руду Криворіжжя з Донець- ким вугільним басейном.

Водночас із будівництвом цієї ді­лянки у 1904 році було побудоване і паровозне депо Запоріжжя-2.

У 1956 році паровозне депо Запоріжжя-1 увійшло до складу паровозного депо Запоріжжя-2. З 1966 року депо перейшло на теп- ловозну тягу, а в 1968 році — на електротягу.

У 1974 році в депо здали в екс­плуатацію цех з ремонту та техніч­ного обслуговування моторвагон­ного рухомого складу. Одночасно було побудовано новий адміні­стративний корпус.

Власна історія Запорізького мо­торвагонного депо починається з 1 січня 2008 року, коли було проведено реорганізацію локо­мотивного депо Запоріжжя-2. Депо розділили на два виробничі напрямки — Запорізьке мотор- вагонне депо та Запорізьке локо­мотивне оборотне депо, яке ввій­шло до складу Мелітопольського локомотивного депо.

Загальна площа цехів Запорізь­кого моторвагонного депо стано­ вить 14,5 тис. м2. У депо працює 421 чоловік, з яких ремонтний персонал — 56 чоловік, локомо­тивні бригади — 95 чоловік, про­відники — 72 чоловік, інженерно- технічні працівники — 47 чоловік, інші фахівці — 136 чоловік.

У 2017 році депо досягло та­ких показників: експлуатаційна робота — 636,3 млн ткм/брутто; технічна швидкість — 50,7 км/год; дільнична швидкість — 42,3 км/год; загальний пробіг — 5611,7 тис. км; середньодобовий пробіг — 300,7 км; середня заробітна плата локо­мотивних бригад — 11 422,9 грн; середня заробітна плата — 7472,2 грн; продуктивність праці — 15 132,9 тис. ткм брутто/чол.

— Які види ремонту виконує депо? Яке технічне оснащення цехів при цьому використову­ється? Що з обладнання варто виділити?

— Запорізьке моторвагонне депо виконує поточні ремонти ПР-2, ПР-1 та технічне обслугову­вання ТО-3, ТО-2 електропоїздів серії ЕР1, ЕР2, ЕР2т, а також здій­снює поточний ремонт ПР-1 і тех­нічне обслуговування ТО-3 мотор- вагонного рухомого складу для Нікопольського моторвагонного депо.

Запорізьке моторвагонне депо східчастого типу. Цех з технічного обслуговування ТО-3 та поточного ремонту ПР-1 моторвагонного ру­хомого складу оснащений меха­нізованим стійлом, оглядовими канавами, двома вантажопідій­мальними кран-балками та необ­хідним устаткуванням для прове­дення зазначених робіт.

Цех ПР-2 електрорухомого скла­ду, де виконують ремонти ПР-2 елек­тропоїздів ЕР1, ЕР2, ЕР2т, оснащено кран-балками, домкратами для під­йому кузовів, механізованими по­зиціями для одночасного ремонту двох вагонів електросекції в обсязі ПР-2, електропідіймачем рейко­вого типу для одиночної викатки колісно-моторних блоків тягового рухомого складу. Тут виконується обточування колісних пар на вер­статі А-41 без викочування колісної пари з-під рухомого складу, а також впроваджено стенд із прокрутки та випробування колісно-редуктор­них блоків моторвагонного рухо­мого складу після ремонту.

Окрім цього, для поточних ре­монтів та технічного обслугову­вання тягового рухомого складу депо має допоміжні відділення.

Автогальмівне відділення осна­щене стендом А.205 для випро­бування автогальмового облад­нання після ремонту, стендом із випробування гальмових рукавів тягового рухомого складу та стен­дом для регулювання і випробу­вання запобіжних клапанів Е-216, які було запроваджено раціоналі­заторами депо.

У ремонтно-калібрувальному відділенні виконується ремонт та калібрування манометрів для усіх структурних підрозділів Запорізь­кого регіону.

Повірочне відділення здій­снює ремонт та державну повірку швидкостемірів «ЗСЛ-2М» елек­тропоїздів приписки Запорізького та Нікопольського моторвагонних депо, а також промислових під­приємств Запорізького вузла — ПАТ «Запоріжсталь», «Дніпроспец­сталь», «Мотор Січ», «АвтоЗАЗ», «Запоріжтрансформатор», «Запо­ріжкокс» та інших.

Механічне відділення проводить верстатні роботи. Воно оснащене кран-балкою, токарно-гвинторіз­ним, стругальним та фрезеруваль­ними верстатами.

У депо освоєне виготовлення дверних ручок для перехідних майданчиків, виготовлення та за­міну водних баків для туалетів електропоїздів, виготовлення кор­пусів низьковольтних міжвагонних з’єднань, заміну металевих труб для водопроводу в туалетах електро- поїздів, виготовлення огороджу­вачів автоматичних дверей, виго­товлення з вінілісшкіри чохлів для низьковольтних з’єднань, тощо.

Для недопущення втручання сторонніх осіб у роботу залізниці в депо було розроблено та впро­ваджено запірні пристрої до об­ладнання МВРС, наприклад, спеці­альні троси, що унеможливлюють крадіжки низьковольтних міжва­гонних з’єднань; спеціальні болти для низьковольтних утримуючих котушок БВП-105 та спеціальні запірні пристрої для підвагонних акумуляторних ящиків.

У цеху експлуатації знаходиться робоче місце чергового по депо, який організовує роботу локомо­тивних бригад приміського спо­лучення, а також локомотивних бригад оборотного локомотивного депо Запоріжжя-2. Робоче місце чергового по депо обладнане електронною системою АРМ.

У депо влаштовано технічний кабінет навчання локомотивних бригад з діючим тренажером мо­ делювання роботи електропоїздів серії ЕР1, ЕР2.

Для зняття стресових наванта­жень залізничників у депо є кімна­та психологічного розвантаження.

Щоб утримувати деповське гос­подарство в належному санітарно- технічному стані, на підприємстві діють котельня, компресорна, хімчистка, будівельна група, елек­троцех, господарський цех, авто­гараж.

Теплом та гарячою водою депо забезпечує газова котельня з на­півавтоматичним управлінням. Потужність котельні становить 5,4 Гкал/год. Для зменшення ви­трат газу санітарно-побутовий корпус депо оснащений двома електричними котлами, що дає можливість подавати гарячу воду до депо в теплі пори року.

На території депо розташована хімчистка, яка виконує прання спецодягу працівників депо, а та­кож інших структурних підроз­ділів Запорізького вузла. У 2010 році в хімчистці було впрова­джено електропарогенератор, який забезпечує потреби в парі пральної машини «Радуга-30М» у літній сезон.

Стисненим повітрям пневма­тична магістраль депо забезпе­чується від компресорної. У 2007 році в компресорній було вста­новлено новий сучасний еконо­мічний компресор НВЕ-10/0,7.

Для покращення умов та якості праці в депо проведено комп’ютеризацію фінансово-еко­номічного, планового, технічного відділів, групи обліку, кабінетів з технічного навчання локомотив­них та ремонтних бригад та інших. Запроваджено автоматизовані ро­бочі місця (АРМ) бухгалтерського обліку та нарахування заробітної плати, обліку роботи локомотивів, чергового по депо, кадри та інших.

До складу депо входить також бригадний будинок відпочинку локомотивних бригад на стан­ції Пришиб. Бригадний будинок має шість кімнат відпочинку, що дозволяє одночасно приймати на відпочинок 15 членів поїзних бригад. У 2010 році бригадний будинок було переведено з піч­ного опалення на газове. Тут уста­новлено сучасну міні-котельню на блакитному паливі, що дозволило покращити умови відпочинку по­їзних бригад.

— Розкажіть, будь ласка, про експлуатаційний парк депо.

— Парк Запорізького моторва­гонного депо налічує 72 одиниці рухомого складу — секції елек­тропоїздів серій ЕР1, ЕР2 та ЕР2т та дизель-вагон Д1-396. Це рухомий склад побудови 1961–1969 та 1992 років. Електропоїзди Запорізького депо працюють на плечах обслу­говування Запоріжжя – Харків – Запоріжжя, Запоріжжя – Синель­никове – Дніпро, Запоріжжя – Кри­вий Ріг, Запоріжжя – Мелітополь – Новолексіївка – Генічеськ, Запоріж­жя – Мелітополь – Новолексіївка – Сиваш, Запоріжжя – Дніпробуд-2 – Запоріжжя-Ліве – Вільнянськ При­дніпровської залізниці.

У 2009 році в депо було запу­щено в експлуатацію швидкісний електропоїзд ЕР2т-7223 «Січеслав» за маршрутом Запоріжжя – Гені­чеськ. З 2015 року маршрутом Запоріжжя – Харків – Запоріжжя курсує швидкісний міжрегіональ­ний поїзд ЕР2т-7230.

— Розкажіть про раціоналіза­торський рух у депо. Кого з пра­цівників Ви хотіли б відмітити особливо? Які удосконалення зроб- лено умільцями депо, які можна виділити?

— Для оптимізації технологіч­них процесів, підвищення тех­нічного рівня виробництва та безпеки праці у Запорізькому моторвагонному депо ведеться постійна раціоналізаторська ро­бота. Керівництво структурного підрозділу направляє творчий пошук новаторів на вирішення найбільш актуальних виробни­чих проблем.

Одним із найпродуктивніших та найперспективніших раціоналіза­торів за десятилітню історію депо можна вважати майстра Ігоря Обу­хова. Впровадження лише трьох його раціоналізаторських пропо­зиції дало депо відчутний еконо­мічний ефект. Зокрема, «Гумові прокладки для подовження стро­ку використання з’єднувальних рукавів» (економічний ефект — 1 171 грн), «Спосіб модернізації шлейфа (петлі) для перевірки апа­ратури АЛС МВРС» (економічний ефект — 6 157,55 грн); «Монтажна схема лічильників Ф-61 Ме під електропоїзди серії ЕР2т» (еконо­мічний ефект — 6 481,35 грн). Дві перші раціоналізатор надав у 2012 році, останню — в 2014-му.

— Наразі перед усією галуззю дуже гостро стоїть «кадрове питання». Як справи у Вашому депо?

— На цей час немає можливос­ті автоматизувати всі виробничі процеси в депо, цілком усунувши людський фактор з різних сфер його діяльності. Тому аксіома, «Кадри вирішують все!» дотепер ще не втратила своєї актуальності.

Кузнею кваліфікованих кадрів для депо залишається Державний навчальний заклад «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту», з яким структурний підрозділ успішно співпрацює вже багато років.

Молодих фахівців для депо готу­ють також Дніпровський національ­ний університет залізничного транс- порту імені академіка В. А. Лазаряна та Український державний універ­ситет залізничного транспорту.

— Чи існує в депо система до­даткового навчання і підвищен­ня кваліфікації персоналу, на­ставництво?

— Працівники депо підвищують свою кваліфікацію на виробничо- технічних курсах (підвищення розряду або класу), курсах цільо­вого призначення та курсах підви­щення кваліфікації. Також у депо є можливість проходити первинну підготовку до роботи на займаних робітничих посадах. Працівники депо підвищують кваліфікацію на базі підприємства та з відривом від виробництва (у навчальних закладах).

За роки роботи підприємства підвищили свою кваліфікацію (без відриву від виробництва) 60 пра­цівників, серед яких машиністи електропоїзда, слюсарі з ремонту рухомого складу, акумуляторни­ки, оператори ЕОМ, штукатури, малярі, токарі.

Щорічно в депо також прово­дять курси цільового призначення, щоб підготувати працівників до ро­боти в осінньо-зимовий період.

У депо дотепер жива практика наставництва досвідчених праців­ників над молоддю. Своїм безцін­ним професійним та життєвим до­свідом з молодими залізничниками охоче діляться машиністи електро­поїздів С. Гущін, С. Кальтасов, О. Че­репаха, В. Калінін, слюсарі з ремон­ту рухомого складу О. Старінцев, В. Мудрий, О. Зінченко, В. Чугаєв. За час своєї роботи вони виховали чимало висококваліфікованих пра­цівників, які й сьогодні приходять за порадою до своїх наставників.

Кращий раціоналізатор депо майстер Обухов І. П.	Головний інженер Кулявець О. М.	В. о. заступника начальника депо з експлуатації Рудоман А. І.

 

— Євгене Івановичу, коли вже мова зайшла про кадри, то роз­кажіть про колектив депо, його досягнення. Кого варто виділи­ти особливо і чому?

— Я пишаюсь очолюваним колективом, а про високі показ­ ники у роботі свідчать численні відзнаки, які мають наші спеціа­лісти. Так відомчі відзнаки у депо мають:

1. Відмінник адміністративних служб — 1 працівник.
2. За доблесну працю на Придніп- ровській залізниці — 1 праців­ник.
3. Звання «Кращий працівник за­лізничного транспорту Украї­ни» — 3 працівники.
4. Знак «Відмінник пасажирського господарства» — 1 працівник.
5. Знак «Відмінник Придніпров­ської залізниці» — 1 працівник.
6. Знак «Залізнична Слава» ІІІ сту­пеня — 2 працівники.
7. Знак «Почесному залізнични­ку» — 1 працівник.
8. Медаль «Кращому працівнику Придніпровської залізниці» — 1 працівник.
9. Нагрудний знак «Відмінник ло­комотивного господарства» — 3 працівники.

За впровадження передових методів ведення поїздів та підви­щення енергоефективності локо­мотивні бригади щоквартально та за підсумками півріччя наго­роджуються знаком «Кращий за професією», дипломом, грамо­тою, подякою та грошовими зао­хоченнями від керівництва. Фото кращих працівників структурно­го підрозділу розміщено на де­повській Дошці Пошани. На теперішній час у Запорізько­му моторвагонному депо працює 28 представників залізничних ди­настій, які продовжують професійні традиції батьків та дідів. Серед них:

— інспектор відділу кадрів Світла­на Чайка. Трудову діяльність на залізниці розпочала у 2000 ро­ці. Батько М. В. Багацький з 1962 року працював помічником ма­шиніста паровоза, вийшов на пенсію машиністом тепловоза. Зараз родинну справу продо­вжує онук С. Е. Юхник, який тру­диться помічником машиніста.

— майстер Олексій Хижній. Трудову діяльність на залізниці розпочав у 2002 році. Дід В. А. Хижній пра­цював машиністом тепловоза з 1956 року, батько В. В. Хижній з 1984 року працює на залізниці водієм.

— машиніст електропоїзда Сер­гій Гущін. Працює на залізниці з 1986 року. За собою привів двох синів: А. С. Гущін з 2005 ро­ку працює слюсарем-електри­ком, М. С. Гущін — з 2007 року машиніст електропоїзда.

— черговий моторвагонного депо Руслан Зубець. Працює на за­лізниці з 1999 року. Батько М. Т. Зубець на залізниці з 1971 року — машиніст електропоїзда, брат О. М. Зубець — машиніст тепловоза.

Заступник начальника депо з ремонту Мороховський В. М.

— заступник начальника депо Володимир Мороховський. На залізниці працює з 2002 року. Батько М. М. Мороховський з 1976 року і до виходу на пенсію працював начальником мере­жевого району. Мати Р. І. Моро­ховська з 1988 року — чергова спорткомплексу. Та й я сам не просто так пов’я- зав своє життя із залізницею у да­лекому 1998 році. Адже мій батько І. І. Чернявський на залізничному транспорті з 1972 року, зараз трудиться у Запорізькій територі­альній профспілковій організації, а мати Р. І.Чернявська працювала у залізничній їдальні з 1980 року і до виходу на пенсію.

— Що б колектив депо хотів побажати своїм колегам-заліз­ничникам?

— Щоденною кропіткою працею багатьох поколінь плекалася і до­тепер примножується трудова сла­ва залізничних колективів України. У колективах підприємств залізнич­ного транспорту виросло і зараз працює багато справжніх майстрів своєї справи, які у свята й будні, вдень і вночі забезпечують чітке функціонування сталевих магістра­лей. Ми шануємо вашу працю, спо­діваємося на ваше розуміння і під­тримку реформ, які мають сприяти перетворенню України на одну з провідних держав світу, якісно оновити залізничну галузь. Запо­різьке моторвагонне депо бажає всім залізничникам України при­хильної долі, вагомих здобутків, міцного здоров’я, миру та злагоди в родинах, невичерпної енергії, професійної удачі.