Лідія Солдатова: «Робота в службі охорони праці вимагає постійно бути в ритмі залізниці»


Головне завдання служби охорони праці на залізниці — профілактика із запобігання виробничому та неви­робничому травматизму, поліпшення роботи щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці тощо. Лідія Володимирівна Солдатова, на­чальник служби охорони праці ре­гіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» — перша жінка-залізничниця Одеської магістралі, яка нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня. Також Л. В. Солдато­ва нагороджена знаками «Почесний залізничник», «Залізнична Слава» III та ІІ ступеня, Подякою Державної ад­міністрації залізничного транспорту України, годинником від генерально­го директора Укрзалізниці. Вважає­мо за честь, що Лідія Володимирівна дала інтерв’ю нашому виданню.

— Що вдалося зробити для по­ліпшення роботи служби за час Ва­шого керівництва? Які запобіжні за­ходи вживаються службою з метою зниження випадків виробничого та невиробничого травматизму?

— Що стосується роботи служ­би: були розроблені й виконуються «Комплексні заходи з охорони пра­ці…», Організаційно-технічні заходи щодо попередження випадків неви­робничого травматизму. Комплексні заходи з охорони праці є додатком до Колективної угоди між адміністра­цією залізниці та профспілковою ор­ганізацією. Кошти на фінансування закладаються в плани кожної служ­би. Наприклад, у поточному році — це понад 60 млн грн. Ці кошти вико­ристовуються для забезпечення пра­цівників спецодягом, спецвзуттям та ЗІЗ, миючими засобами, проведен­ня медоглядів та атестації робочих місць за умовами праці.

Крім того, службами закладається фінансування з невиробничого трав­матизму — це ще близько 4 млн грн. Усі ці кошти призначені для профі­лактичних заходів: ремонт переходів через залізничні колії, освітлення платформ, установлення додаткових попереджувальних знаків, роз’ясню­вальна робота в дитячих садках, шко­лах, коледжах, а також виготовлення різного роду вкладишів для роздачі пасажирам через каси. Відповідальні працівники залізниці часто відвіду­ють школи й на уроках безпеки роз­повідають дітям, що залізниця є не­безпечною зоною, самим гуляти по залізничних коліях не можна, катати­ся на автозчепленнях неприпустимо тощо. Проводимо зустрічі зі ЗМІ для висвітлення випадків травмування громадян залізничним транспортом. Таким чином, ми сподіваємося запо­бігти можливим нещасним випадкам на залізниці.

Ще рік тому, коли були лінійні від­діли міліції, додатково забезпечував­ся контроль із боку правоохоронних органів. Зараз же турбота про збере­ження чужого життя лягає на плечі працівників залізниці та працівників ВОХР, які зобов’язані стежити, щоб не було сторонніх на колії.

— Дуже важлива риса керівни­ка — узяти на себе відповідаль­ність за прийняті рішення. Яку роботу Ви вважаєте найбільш від­повідальною?

— Якщо говорити про відпові-дальність, напевно, найвідповідаль-ніша робота в минулому — це на­чальник вокзалу Одеса-Головна, за­раз — начальник служби охорони праці Одеської залізниці. У першому випадку — несеш відповідальність за трудовий колектив, яким керуєш, у другому — у зоні твоєї відповідаль­ності залізниця та понад 42 тис. за­лізничників, які обов’язково повинні виконувати всі нормативи охорони праці.

Усім керівникам доводиться прий-мати рішення й відповідати за них, і це — найзначніші моменти і, на­певно, найбільш пам’ятні. Коли пра­цюєш керівником служби охорони праці, кожен нещасний випадок доводиться «прожити», проаналі­зувати, чому все сталося саме так,а не інакше. І хочеться попередити та донести до відома всіх працюю­чих, щоб в подальшому подібне не повторювалось.

— Залізниця — об’єкт підвище­ної небезпеки. Які категорії насе­лення найчастіше травмуються на залізниці?

— Аналізуючи випадки цього року, можу сказати, що найчасті­ше на залізниці травмуються люди старше 50 років. Більшість постраж­далих — пенсіонери та безробітні. По Одеській залізниці із 65 випадків невиробничого травматизму, 47 зі смертельним наслідком. За анало­гічний період 2015 року було трав­мовано 69 осіб, із них 36 зі смертель­ним наслідком.

На станціях травмовано 32, із них 23 зі смертельним наслідком. На пе­регонах — 33, із них 24 зі смертель­ним наслідком. Люди переходять колії у невстановленому місці або перебі­гають перед поїздом, не розрахову­ючи сили. Коли рухається вантажний або пасажирський поїзд, перед ним йде повітряна хвиля такої сили, що легко може збити людину з ніг, вона не встигне відійти або відбігти. Також бувають випадки, коли людину, що йде по узбіччю, може зачепити підніж­кою (удар підніжкою такої сили, що шансів вижити практично немає).

Дуже поширений випадок — пе­реходити залізничні колії або йти по ходу руху поїзда в навушниках. У на­шій практиці було кілька випадків зі смертельними наслідками саме з цієї причини.

У зимовий період, коли засніже­ні шляхи, люди шукають місця більш зручного проходу, йдуть усередині та у міжколії, наражаючи себе на небез­пеку. Літо приносить свої особливості в роботу залізниці: збільшується паса­жиропотік, на спекотному сонці при­тупляється пильність та увага людини.

«Українська залізниця» №9 (39) 2016